Українська література 2 курс

1.

Призначення поета й поезії, мужність ліричної героїні, автобіографічні мотиви («Слово, чому ти не твердая криця…»). Відданість своїм мріям, наполегливе прагнення до мети («Мріє, не зрадь»). Зображення повені людських почуттів у вірші «Стояла я і слухала весну…»

2.

Драма-феєрія «Лісова пісня». Фольклорно-міфологічна основа. Символічність образів Мавки і дядька Лева – уособлення духовності і краси.

3.

Мати Лукаша й Килина – антиподи головній героїні Мавці. Симбіоз високої духовності і буденного прагматизму в образі Лукаша.

4.

Природа і людина у творі. Неоромантичне ствердження духовної сутності людини, її творчих можливостей.

5.

Конфлікт між буденним життям і високими пориваннями особистості, дійсністю і мрією. Почуття кохання Мавки й Лукаша як розквіт творчих сил людини.

6.

Художні особливості драми-феєрії.
ТЛ: неоромантизм, драма-феєрія.
МЗ: навички ІТ (інформатика); особливості мовлення персонажів (українська мова).
МК: «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського. Музика П.Чайковського, Ф.Шопена, Т.Шумана, Л.Бетховена – улюблених композиторів Лесі Українки. Живопис І.Айвазовського, О.Мурашка, який любила Леся Українка. Ілюстрації до «Лісової пісні» С.Караффи-Корбут. Фільми «Лісова пісня. Мавка» (1981; реж. Ю.Іллєнко), «Іду до тебе» (1971; реж. М.Мащенко).

7.

Узагальнення. Контрольний твір-роздум на тему «Невмирущість духовної краси за драмою – феєрією «Лісова пісня».

8.

Коротко про життя і творчість, багатогранну діяльність митця. М. Вороний – ідеолог модернізації української літератури. Естетична програма митця, націленість на модерністські течії в новій літературі. Його творчість – перша декларація ідей і форм символізму.

9.

Єдність краси природи і мистецтва, образотворчі засоби в поезії («Блакитна Панна»). Узагальнено-ідеалізований жіночий образ як сюжетний центр символістського твору. Мотив самотності людини. Згадка про революцію як данина естетиці доби соціальних перетворень («Інфанта»). 
ТЛ: символізм.

МЗ: розвиток культури, мистецтва наприкінці ХІХ – на поч. ХХ ст. (історія); навички ІТ (інформатика).

МК: вплив французького й російського символізмів на творчість М.Вороного. «Портрет Миколи Вороного» М.Жука. «Рай», «Соната» М.Чюрльоніса.

Напам’ять: «Блакитна Панна». 

10.

Коротко про життя і творчість, світоглядні переконання митця. Неоромантичні, символістські тенденції у творчості («З журбою радість обнялась…»). 

11.

«Чари ночі» – перлина інтимної лірики української поезії. Мотив краси кохання й молодості, філософські роздуми про гармонію людини і природи. Музичність, звукова виразність поезій. Майстерність у відтворенні настрою, емоцій.  Експресивне висловлювання патріотичних почуттів («О слово рідне! Орле скутий!..»). Напам’ять: «Чари ночі». 

12.

Драматичний етюд «По дорозі в казку». Дорога в казку – символ духовних поривань до кращого життя. Маса, гурт людей і їх провідник. Лідер – сильна особистість. Трагічна суперечність між мрією, духовністю й жорстокістю.
ТЛ: драматичний етюд. 

МЗ: символізм у зарубіжній літературі (зарубіжна література).  МК: Шевченківські мотиви в поезії О.Олеся, перегуки з творчістю І.Франка. Пісні на слова О.Олеся в сучасному виконанні (М.Бурлаки, О.Короля, гурту «Кому вниз»). Ілюстрації В.Чебаника до зб. «Чари ночі».  

13.

Урок літератури рідного краю. Ознайомлення з творами письменників-земляків (проза). МЗ: навички ІТ (інформатика)

14.

Урок літератури рідного краю. Ознайомлення з творами письменників-земляків (поезія). МЗ: навички ІТ (інформатика)

15.

Контрольна робота. Творчість М. Вороного, Олександра Олеся  (тестування). 

16.

Українська література ХХ ст. як новий етап в історії національної культури. Суспільно-історичні умови розвитку, основні стильові напрями (модернізм, cоцреалізм, постмодернізм). Митець і влада, свобода творчості. Стильове розмаїття мистецтва 1920-х років. Поняття «розстріляне відродження», домінування соцреалістичної естетики в 1930-ті роки. ТЛ: «розстріляне відродження». МЗ: Україна пореволюційна, складне економічне становище, розвиток культури, мистецтва (історія). МК: український живопис, зарубіжна література 1910-1930 рр.; документальний фільм «Червоний ренесанс» (2005; реж. В.Шкурін, О.Фролов).

17.

Авангардні тенденції в українській літературі 1920-х років. Поет-футурист М.Семенко – сміливий експериментатор. Урбаністичні мотиви його лірики, їхня змістова новизна, ламання класичної форми («Бажання», «Місто», «Запрошення»). ТЛ: авангард, футуризм, урбанізм. МЗ: розвиток українських міст у 1910-х роках (історія). МК: український малярський авангард, футуризм; авангардна українська музика (Б.Лятошинський, С.Туркевич-Лукіянович, К.Шипович та ін.); «Карусель П’єро» О.Архипенка (скульптура). Італійський і російський поетичні футуризми. М.Семенко–Скрипаль.

№ уроку

Тема уроку (для переходу до уроку клацніть лівою клавішею миші на потрібну вам тему)

18.

18. Провідна роль поезії у 1920-ті роки. Потужне ліричне самовираження, емоційне переживання пореволюційної епохи, її духовних катаклізмів.

19.

19. Павло Тичина. Основне з життя і творчості поета. Трагізм його творчої долі. Найбільший модерніст 20-х років. Звернення до «вічних» тем, мотивів, особливості віршування; потужне ліричне «Я» як символ нової людини; поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму. Феномен «кларнетизму».

20.

20. Павло Тичина. Вітаїстичність як наскрізна оптимістична тональність, життєствердна настроєвість (зб. «Соняшні кларнети»). Художнє відтворення національно-визвольного пробудження народу, уславлення борців за вільну Україну («Пам’яті тридцяти», «Одчиняйте двері…»).

21.

21. Євген Плужник. Один із провідних поетів «розстріляного відродження». Його творча біографія, трагічна доля. Сповідальність, ліричність, філософічність лірики. Урівноваженість душевного стану ліричного героя, мотив туги за минущістю краси, гармонією світу і людини, мить і вічність у чуттєвому вираженні.

22.

22. Група «київських неокласиків». Їхнє творче кредо, орієнтація на традицію, класичну форму вірша. Різногранний творчий шлях М.Рильського, рання творчість. Філософічність, афористичність його лірики. Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті та в душі, вітаїзм, сповідальність, життєлюбство.

23.

23. Захоплення красою й величчю світу («Солодкий світ!..»). Сонет «У теплі дні збирання винограду» – вишуканий зразок неокласичної інтимної лірики. Краса природи, краса людини та її почуттів. Звернення до античних образів.

24.

24. Контрольна робота. Українська поезія 20-х років XX століття (тестування).   

Група 3-18 код u5h3w3c

25.

25. Жанрово-стильове розмаїття прози 20-30-х років. Нові теми, проблеми. Часткова ідеологічна заангажованість, експериментаторські модерністські пошуки, опертя на національну і європейську традиції. Зв’язок із поезією.

26.

26. Микола Хвильовий (М.Фітільов) «Я (Романтика)». Життєвий і творчий шлях. Провідна роль у літературно-мистецькому житті 1920-х років. Романтичність світобачення. Участь у ВАПЛІТЕ, у дискусії 1925-1928 рр. «Я (Романтика)» – новела про добро і зло в житті та в душі. Проблема внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і фанатичною відданістю революції, між загальнолюдськими, вічними цінностями й політичною кон’юнктурою. Реальне та уявне у творі. Образ ліричного «Я». Роль присвяти. Образ матері, його символічність.

27.

27. Творча біографія письменника, загальна характеристика творчості. Ю.Яновський і кіно. Романтичність світовідчуття. Романтизована стихія національно-визвольного руху (роман «Чотири шаблі»).

28.

28. Роман у новелах «Вершники» – зразок соцреалізму. Проблеми творення нової української культури, духовності української людини, її самоусвідомлення в новій дійсності, символічність образів.

29.

29. Новаторство художньої форми («Майстер корабля»): модерний сюжет, що інтригує, умовність фабули, зміщення часопростору. Неоромантичні герої То-Ма-Кі, Режисер, Сев, Тайях та їх прототипи, модерністські образи Міста, Моря. Морально-етичні колізії твору. Національне крізь призму загальнолюдського.

30.

30. Валер’ян Підмогильний.  Життєвий шлях, трагічна загибель. Автор інтелектуально-психологічної прози, перекладач.

31.

31. Валер’ян Підмогильний. «Місто». Світові мотиви підкорення людиною міста, її самоствердження в ньому, інтерпретовані на національному матеріалі. Зображення «цілісної» людини: в єдності біологічного, духовного, соціального. Образ українського інтелігента Степана Радченка, вихідця із селян, еволюція його характеру, проблеми ствердження в міському середовищі.

32.

32. Валер’ян Підмогильний. «Місто». Морально-етичні колізії твору. Жіночі образи в ньому.

33.

2 курс. Українська література. Урок № 33. Контрольна робота. Українська проза 20-х років XX століття

1-18  код      zu4q6vt 

2-18  код      sswinig  

3-18  код      u5h3w3c

34.

Остап Вишня (Павло Губенко). «Моя автобіографія», «Письменники», «Сом». Трагічна творча доля українського гумориста, велика популярність і значення його усмішок у 1920-ті роки. Відбиток у них тодішнього суспільства, літературно-мистецького середовища

35.

Остап Вишня. Письменник і його час. Оптимізм, любов до природи, людини, м’який гумор як риса індивідуального почерку Остапа Вишні. Пейзаж, портрет, характер людини, авторський голос, народні прикмети, прислів’я та приказки в усмішках.

36.

Остап Вишня. Узагальнення.  Документальний фільм «З життя Остапа Вишні»  (перегляд та обговорення)

37.

Розвиток національного театру («Березіль» Леся Курбаса, Харківський театр ім. І.Франка), драматургії 1920−1930 рр. (від ідеологічних агіток до психологічної драми). П’єси В.Винниченка, М.Куліша, І.Дніпровського, І.Кочерги, Я.Мамонтова на перетині традицій «корифеїв», зарубіжної класики і модерної драматургії.

38.

Микола Куліш «Мина Мазайло». Основне про життєвий і творчий шлях митця. Зв’язок із театром Л.Курбаса. Національний матеріал і вселюдські, «вічні» мотиви та проблеми у п’єсах. Сатирична комедія «Мина Мазайло». Проблема готовності українського суспільства бути українським (на прикладі позиції, поведінки дійових осіб). Специфіка комедійного жанру: про серйозне легко, грайливо.

39.

Микола Куліш. Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (Мина, Мокій, дядько Тарас, Уля та Рина). Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння.

Драматургічна майстерність автора. Актуальність п’єси для нашого часу.

40.

Автономність, відкритість зарубіжним традиціям і новітнім процесам, розвиток української літератури в Західній Україні до 1939 р.

41.

Богдан-Ігор Антонич «Зелена євангелія», «Різдво», «Коляда».

Коротко про митця. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезій; екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів. Лемківська конкретика як джерело образних асоціацій.

42.

Богдан-Ігор Антонич «Зелена євангелія» – нерозривна єдність природи і людини, ідея життєствердження. Поєднання язичницьких мотивів із християнськими («Різдво», «Коляда»). Роздуми над поезією Б.-І.Антонича.

43.

Осип Турянський. Коротко про письменника. «Поза межами болю». Історичний матеріал Першої світової війни як предмет художнього узагальнення й філософського осмислення. Поема в прозі, що хвилює, єднає людські серця, звільняє і просвітлює душу. Умовність зображення (події поза конкретним часом і простором).

44.

Осип Турянський «Поза межами болю». Загальнолюдські мотиви і гуманістичні цінності. Біологічні інстинкти і духовна воля до життя: ідея перемоги духу над матерією. Гуманістичний, життєствердний пафос поеми в прозі, його вселюдська значимість і всеохопність.

45.

Контрольна робота. Творчість Остапа Вишні, Миколи Куліша, західноукраїнських авторів.

46.

06/05

Урок позакласного читання. П.Тичина. «Ой не крийся, природо…», «Енгармонійне», «Скорбна мати», «Дума про трьох Вітрів», «І Бєлий, і Блок…», «Мадонно моя…»,  «Золотий гомін» та ін.

47.

08/05

Урок позакласного читання.О. Довженко. «Земля», «Щоденник» (повністю), «Ніч перед боєм», «Україна в огні».

48.

Література письменників-емігрантів. «Празька школа» української поезії та її представники.

49.

Євген Маланюк «Уривок з поеми», «Напис на книзі віршів…». Коротко про митця. Художнє осмислення героїчної і трагічної історії України, оптимістичний висновок про її майбутнє в поезії «Уривок з поеми». Її актуальність, символічність назви.

50.

Євген Маланюк  «Напис на книзі віршів…» – ліричний роздум про призначення поезії, важливості місії поета закарбовувати свій час для нащадків.

Аналіз поезії «Під чужим небом».

51.

Іван Багряний (І.Лозов’ягін) «Тигролови».Основні віхи життя й творчості митця, його громадянська позиція. «Тигролови» як український пригодницький роман. Проблема свободи й боротьби за визволення. Жанрові особливості (динаміка сюжету, неоромантичність та ін.).

52.

Вольовий характер Григорія Многогрішного. Родина Сірків, майор Медвин. Символіка роману, ідея перемоги добра над злом. Популярність твору в повоєнній Європі. Актуальність для нашого часу.

53.

2 курс. Урок №53. Українська література. Тематична контрольна робота (тестування) з теми «Література письменників-емігрантів»